Ні! Насильству в родині!

Насильство в родині є актуальної проблемою нашого бурхливого та насиченого сьогодення. За даними Міністерства соціальної політики, у 2013-2018 роках 90% тих, хто звертався щодо жорстокого поводження в сім'ї до органів держави, - це були жінки, 8,5-9% − чоловіки та 1-1,5% − діти.  Щодо дітей – тепер вони вважаються жертвою насильства й у тому разі, якщо були присутні при таких сценах вдома.

Психологи також констатують, що діти, які стали свідками або жертвами насилля в родині, часто самі переносять цю модель поведінки у своє доросле життя.  І чинять саме так зі своїми рідними, близькими та дітьми, як колись поводилися з ними. Коло замикається.

Тому саме сьогодні важливо розповідати дітям та підліткам про тяжкі психологічні  та фізичні наслідки домашнього насильства. Бібліотекарі філії №19 запросили читачів на майстер-клас «Ні – насильству в сім’ї!». Але діти спочатку довго міркували, сперечалися, обговорювали складні та важливі питання: «Що таке насилля?», «Чи можна вважати жорстоке виховання батьків проявами насилля над дитиною?»,  «Хто допоможе?». Обирали варіанти виходу з складних життєвих ситуацій: «Як діяти дитині в сімейній сварці?», «Чому мати не йде від батька, який її б’є?». Малювали портрет  домашнього тирана. 

Нагадуванням для інших дітей та дорослих стали створені групові плакати «Дитина + родина = любов!», «Ні! Насильству!». 

Боротьба за долю України

Сьогодні ми маємо абсолютно переосмислити події столітньої давнини. Українська революція, яка розпочалася у березні 1917 року,  стала одним із найважливіших і найскладніших періодів в історії українського народу у ХХ столітті. Вперше після століть бездержавності відбулося об’єднання в одній соборній державі східних і західних українських земель. Саме тоді українцями було створено  суверенну національну державу з усіма належними ознаками: територія, кордони, символи, органи влади, військо, гроші, мова.

До сторіччя української революції 1917-1921 років бібліотекарі філії №19 познайомили читачів з ключовими діячами, які найбільше вплинули на події під час заходу «Творці української революції». Перше місце беззаперечно посів голова Центральної Ради у 1917-1918 роках Михайло Грушевський. А ось, письменника Володимира Винниченка називають автором майже всіх декларацій та законодавчих актів УНР. Євген Коновалець був серед засновників однієї з найбільш боєздатних одиниць УНР − підрозділу Січових стрільців. Шосте місце за результатами опитування істориків посів військовий командувач Михайло Омелянович-Павленко, під час революції долучився до створення українського війська. Згадали також бібліотекарі й керівника Західноукраїнської Народної Республіки Євгена Петрушевича,  одного із лідерів українського руху Галичини, керівника проголошеної у листопаді 1918 року ЗУНР. Розповіли читачам і про полковника Петра Болбочана, який став відомим завдяки кримському походу українських військ, також  він  брав участь у формуванні українських військових структур, пізніше командував Запорізьким куренем. Умовну десятку ключових діячів української революції замикає Микола Міхновський, ще до революції він написав відому брошуру "Самостійна Україна" з обґрунтуванням створення незалежної України.

Досвід самостійної соборної України відіграв вирішальну роль у подальшій визвольній боротьбі українців. Здобутки революції та причини її поразки мають стати важливим уроком для сучасної України.