Свято поезії: до 200- річчя з дня народження Т.Г. Шевченка

Минуло майже два століття від дня народження Тараса Григоровича Шевченка – славетного сина українського народу, але й сьогодні його слово, його ідеї, його душа живе між нами. Шевченко – це душа народу, наша мудрість і сила.

2014-ий рік є роком Тараса Шевченка, а ці перші місяці року є найбільш тривожними, адже визначна подія – 200 років Великому Кобзареві – стає все ближчою.

У бібліотеці-філії № 19, 16 січня відбулось справжнє свято поезії. Поезій Кобзаря прозвучало дійсно багато: «Доля», «Мені тринадцятий минало», «Ликері», Вітер з гаєм розмовляє», «Реве та стогне Дніпр широкий», «Русалка», «Сестрі», «Ми вкупочці росли», «Якби зустрілися ми знову» та інші. Ведуча свята – бібліотекар Вікторія Нетребенко – розповідала і про жінок у долі Шевченка, і про його талант, навіть геній, художника; розповідала про пам’ятники Великому Кобзареві в Україні та світі. Усе це супроводжувалось музикою, відеорядом, та чудовими слайд-презентаціями. Прозвучали на святі поезії і пісні на поезії Шевченка «Поставлю хату і кімнату», «Мені однаково», у виконанні автора музики Кирила Поліщука. Кирило (відомий під літературним псевдонімом Поль Іщук) прочитав і власний вірш присвячений Тарасові Григоровичу «Все вже сталось. Все вже звершилось».

До свята долучились і школярі різних класів, від третього до десятого: Горбачова Ліза, Степаненко Діана, Неня Валерія, Єрьомєнко Дмитро, Добранос Уляна; і студенти-видавці КДПУ ім.. Винниченка Артем Луценко та Сергій Цигульській; і згаданий аспірант кафедри літератури Кирило Поліщук.

Шевченкова поезія та його геній об’єднує людей різного віку, професій, місця проживання. Це і є її головною силою, головною метою його безсмертного слова. Рік Шевченка має нарешті об’єднати усю Україну, стерти усі непорозуміння, усі кордони, відкрити душу народу йому самому.