Свято поезії: до 200- річчя з дня народження Т.Г. Шевченка

Минуло майже два століття від дня народження Тараса Григоровича Шевченка – славетного сина українського народу, але й сьогодні його слово, його ідеї, його душа живе між нами. Шевченко – це душа народу, наша мудрість і сила.

2014-ий рік є роком Тараса Шевченка, а ці перші місяці року є найбільш тривожними, адже визначна подія – 200 років Великому Кобзареві – стає все ближчою.

У бібліотеці-філії № 19, 16 січня відбулось справжнє свято поезії. Поезій Кобзаря прозвучало дійсно багато: «Доля», «Мені тринадцятий минало», «Ликері», Вітер з гаєм розмовляє», «Реве та стогне Дніпр широкий», «Русалка», «Сестрі», «Ми вкупочці росли», «Якби зустрілися ми знову» та інші. Ведуча свята – бібліотекар Вікторія Нетребенко – розповідала і про жінок у долі Шевченка, і про його талант, навіть геній, художника; розповідала про пам’ятники Великому Кобзареві в Україні та світі. Усе це супроводжувалось музикою, відеорядом, та чудовими слайд-презентаціями. Прозвучали на святі поезії і пісні на поезії Шевченка «Поставлю хату і кімнату», «Мені однаково», у виконанні автора музики Кирила Поліщука. Кирило (відомий під літературним псевдонімом Поль Іщук) прочитав і власний вірш присвячений Тарасові Григоровичу «Все вже сталось. Все вже звершилось».

До свята долучились і школярі різних класів, від третього до десятого: Горбачова Ліза, Степаненко Діана, Неня Валерія, Єрьомєнко Дмитро, Добранос Уляна; і студенти-видавці КДПУ ім.. Винниченка Артем Луценко та Сергій Цигульській; і згаданий аспірант кафедри літератури Кирило Поліщук.

Шевченкова поезія та його геній об’єднує людей різного віку, професій, місця проживання. Це і є її головною силою, головною метою його безсмертного слова. Рік Шевченка має нарешті об’єднати усю Україну, стерти усі непорозуміння, усі кордони, відкрити душу народу йому самому.  

Немає переводу добрим звичаям народу

Традиції, звичаї і обряди – це та наша спільна історія, яка живить і єднає нас. Різдвяні свята - найбільш шановані серед українців.  Особливо їх полюбляють дітлахи, бо вони під час свят отримують багато солодощів, подарунків, поздоровлень від хрещених батьків та інших родичів.  Театралізовані розваги та веселощі вирують протягом всіх новорічно-різдвяних свят. Колядки та щедрівки, віншувальні пісні, театралізоване дійство зібрали багато читачів у стінах бібліотеки -  філії № 19 на  свято «Немає переводу добрим звичаям народу!». Газда та газдиня розповіли про різдвяні традиції минулого та сучасного, підтримуючи народні звичаї,  усіх учасників дійства обдарували солодощами.  А потім веселий вертеп  з зіркою вирушив до ДНЗ № 67, щоб піснями, колядками та щедрівками привітати малюків та вихователів, побажати їм  здоров’я, наснаги та гарного настрою. Присутніх 167.

Не забуваймо незабутнє!

Перегортаючи сторінки історії, неможливо не згадати важкі роки війни. Не пройшла вона повз наше місто, фашистська чорна хмара лежала на території Кіровограда більше ніж два з половиною роки.

70 років тому, саме в цей день, 8 – го січня, Кіровоград був звільнений від фашистських загарбників, тому бібліотекарі філії №19 запросили дітей та дорослих на захід «Не забуваймо незабутнє».

Рідкісний краєзнавчий історичний матеріал «Кіровоградщина в роки Великої Вітчизняної війни» супроводжувався слайд-презентацією «Пам’ятай минуле заради майбутнього», відеофільмами «Німецький архів – окупація Кіровограда», «Звільнення міста», трейлерами «Брестська фортеця», «Велика війна». На фоні воєнних пісень звучало багато віршів у виконанні маленьких читачів. Викликали щирі сльози поетичні рядки читачки бібліотеки, дитини війни – Болт Надії Яківни – «Давно гармати відгриміли».

Усіх дорослих діти привітали квітами, бажаючи їм здоров’я та злагоди.