Боротьба за долю України

Сьогодні ми маємо абсолютно переосмислити події столітньої давнини. Українська революція, яка розпочалася у березні 1917 року,  стала одним із найважливіших і найскладніших періодів в історії українського народу у ХХ столітті. Вперше після століть бездержавності відбулося об’єднання в одній соборній державі східних і західних українських земель. Саме тоді українцями було створено  суверенну національну державу з усіма належними ознаками: територія, кордони, символи, органи влади, військо, гроші, мова.

До сторіччя української революції 1917-1921 років бібліотекарі філії №19 познайомили читачів з ключовими діячами, які найбільше вплинули на події під час заходу «Творці української революції». Перше місце беззаперечно посів голова Центральної Ради у 1917-1918 роках Михайло Грушевський. А ось, письменника Володимира Винниченка називають автором майже всіх декларацій та законодавчих актів УНР. Євген Коновалець був серед засновників однієї з найбільш боєздатних одиниць УНР − підрозділу Січових стрільців. Шосте місце за результатами опитування істориків посів військовий командувач Михайло Омелянович-Павленко, під час революції долучився до створення українського війська. Згадали також бібліотекарі й керівника Західноукраїнської Народної Республіки Євгена Петрушевича,  одного із лідерів українського руху Галичини, керівника проголошеної у листопаді 1918 року ЗУНР. Розповіли читачам і про полковника Петра Болбочана, який став відомим завдяки кримському походу українських військ, також  він  брав участь у формуванні українських військових структур, пізніше командував Запорізьким куренем. Умовну десятку ключових діячів української революції замикає Микола Міхновський, ще до революції він написав відому брошуру "Самостійна Україна" з обґрунтуванням створення незалежної України.

Досвід самостійної соборної України відіграв вирішальну роль у подальшій визвольній боротьбі українців. Здобутки революції та причини її поразки мають стати важливим уроком для сучасної України.