Ростимо патріотів змалечку

Кожен народ має свої священні символи, які уособлюють його національну приналежність і єдність. Вони покликані підносити дух нації у боротьбі за власну самостійну державу.

Україна як суверенна держава має свої, тільки їй притаманні символи – як народні так і державні. Ось саме про державні символи України більше дізналися читачі бібліотеки-філії №19 під час заходу «Родовід державних символів». З цікавістю діти вислухали інформацію про те, що зображення тризуба було відоме ще з печатки князя Святослава, а згодом його карбували на срібних монетах Великого князя київського Володимира. Фото таких монет можна було побачити на плакаті, який підготували бібліотекарі.

Читачі декламували вірші про герб та прапор України, виконали разом гімн нашої держави. А насамкінець виявили свої знання про державні символи, взявши участь в міні-вікторині «Як ти знаєш національні символи своєї держави?».

БібліоЛЕНД запрошує

Бібліотекарі Кіровоградської МЦБС долучилися до свята Дитинства у Ковалівському парку. Вони розгорнули веселе дитяче містечко БібліоЛЕНД,  в якому можна було навчитися створювати орігамі та плести з бісеру під час майстер-класів, співати гуртом караоке улюблені дитячі пісні, танцювати, декламувати вірші, грати з Губкою Бобом та споглядати бульбашковий феєрверк. А тих, хто підготувався заздалегідь і прийшов у костюмі казкового персонажа міг виграти суперприз в номінації "Найкращий костюм" під час конкурсу "Костюм улюбленого героя".
Читачі бібліотеки-філії №19 теж долучилися до грандіозного дійства. Білосніжка, Принц, Мальвіна та Шериф  саме в таких образах вони завітали на свято.  А костюм Білосніжки (Чабаненко Діани) отримав головний приз.
Бірзул Денис переможець міського туру обласного конкурсу дитячої творчості "Мрії про Україну: дитячий погляд" презентував вірш "Калинова туга".
Солодощі, гарний настрій та дитячий сміх панували на святі.

Квітковий бал у Бібліотечному королівстві

Феєричну казку «Дюймовочка запрошує на бал!» приготували бібліотекарі філії №19 Кіровоградської МЦБС для дорослих та дітей мікрорайону, вихованців пришкільних таборів «Веселка» та «Бригантина», дитячих садочків.

Привітати іменинницю прибуло багато мешканців з усіх куточків Казкового королівства. Гучними оплесками глядачі зустрічали Королеву Птахів зі своїми підданими, підтримати яку прийшли вихованці дитячого садочку №67 музичною композицією «Веселка».

Володарка метеликів та жуків Царівна Лісового королівства прибула на свято разом із солістами народного ансамблю бального танцю «Конвалія» Григоренко Кирилом та Леоновою Вікторією.

Відвідали бал й представники Підземного королівства – загадковий Сер Кріт з веселою компанією. А глядачі, затамувавши подих, споглядали виступ переможниці всеукраїнських змагань з художньої гімнастики Маткевич Кароліни. Веселий сміх та шалену бурю емоцій викликала поява представників Болотної трясовини – Болотної Цариці з Міністром жаб’ячих справ, підтримати яких прийшли малюки дитячого садочку №62 із запальною танцювальною композицією.

Затамувавши подих, маленькі глядачі слідкували за прибуттям найдивовижнішої та найчарівнішої гості з дальнього королівства – Королеви Квітів, яка зробила незвичний подарунок Дюймовочці – букет екзотичних квітів. Вальс квітів, який станцювали найменші читачі бібліотеки у величезних квіткових капелюшках, викликав каскад оплесків, які довго не вщухали.

Бібліотекарі тонко витримали стилістичне оформлення свята в найменших дрібницях: прикрасили великими квітами сцену та трон, продумали та створили незвичні квіткові капелюшки для кожної героїні казки. Дивували глядачів, а таких зібралося біля бібліотеки більше 400-от, своїми незвичними костюмами та атрибутикою жителі кожного казкового королівства. 

Дюймовочка запрошує на БАЛ!

Розпочни веселе літо з бібліотекою!
Запрошуємо всіх на квітковий бал, який відбудеться на честь Дюймовочки 2-го червня о 10.00 біля бібліотеки-філії №19 за адресою: вул. Героїв України, 12, к.4.

Діло майстра величає

Протягом тижня бібліотекарі філії №19 вперше познайомили учнів перших класів з бібліотекою. Майже півтори сотні дітей відвідали книгозбірню під час екскурсії «Скажи книзі «ТАК!». Школярі  дізналися про основні відділи та послуги бібліотеки, різноманіття дитячих книг, пригадали правила обережної поведінки з бібліотечною книгою.

Традиційно щороку у травні бібліотекарі запрошують  на перше знайомство школярів. Особливістю цьогорічних екскурсій стало детальне знайомство з професією «бібліотекар», яка не тільки передбачає роботу з книгою, а й включає в себе: організацію свят, вуличних акцій, спортивних змагань, комп’ютерних навчань, виїзний абонемент, творчі майстер-класи та багато іншого.

За відповідями на запитання про професію, яку діти оберуть в майбутньому, можна скласти умовний рейтинг популярних серед першокласників професій: поліцейський, лікар, перукар, дизайнер, вчитель, ветеринар, журналіст та бібліотекар. 

У звичаях, традиціях народу ти душу українську пізнавай

Найдавнішою і найхарактернішою особливістю вишиванок є те, що вони виготовлялися із лляного чи конопляного полотна домашньої роботи, причому білого кольору.

    У 18 – 19 ст. існувало кілька типів жіночих вишиванок : наддніпрянський, галицький і поліський. Перші вишивалися червоними і синіми чи чорними нитками, інколи – сірими. Для галицького типу вишиванок були характерні геометричні різнокольорові орнаменти (сині, червоні, зелені, жовті, оранжеві кольори). На Поліссі жіночі сорочки вишивалися, як правило, червоною заполоччю. Вишивкою оздоблювалися горішні (верхні)  частини рукавів, що називалися «поликами» або «вуставками». Причому на Наддніпрянщині вони гаптувались негустим рослинним орнаментом, на Поділлі і Галичині – суцільною широкою смугою поперек рукава. Крім цього, вузенькими смужками вишивалися рукава, комір, пазуха.

   Чоловіча вишиванка також виготовлялася з білого полотна. Мала низенький, переважно стоячий комірець ( на Поділлі, Волині – відкладний). Посередині грудей робили розріз, який застібався червоним шовковим шнурком., на Поділлі – стрічкою. Комір вишивався  сірими, чорними й синіми нитками. Мали регіональні відмінності й маніжки чоловічих вишиванок. На Херсонщині, наприклад, побутували широкі маніжки чорного кольору, на Київщині, Полтавщині, Чернігівщині – переважно червоного чи синього. Закарпатські вишиванки оздоблювали червоною, чорною вишивкою. Сорочку підперізували поясом із різнокольорових ниток, носили поверх штанів.

   У народі глибоко шанували вишиванки, зберігали їх, передавали їх як реліквії дітям, онукам. Це був і оберіг, і глибокий символ приналежності до свого родоводу, світлих душ, пам’яті та любові. Недаремно народна мудрість твердила : «Рукава як писанка, а личко як маків цвіт», «Як мати рідненька, то й сорочка біленька», «Як неділя, то й сорочка біла».

Конкурс від журналу "Клякса"