Мало знайдеться в історії не тільки України, а й світу таких трагедій, як голодомор 1932-1933-го. Жахливі і вражаючи статистики цих років. За один рік загинула п’ята частина сільського населення України. Штучний голод, за різними оцінками, забрав від семи до десяти мільйонів життів українців. В Україні щохвилини вмирало голодною смертю 17 людей, за годину – тисяча, за добу – 24 тисячі. І це далеко не остаточна цифра.
Мільйони людей, які загинули в 1933 році голодною смертю, не могли безслідно розчинитися в часі і просторі. Про них пам’ятають ті, хто вижив, − їх діти та онуки.
Тяжко
повертає собі народ України духовне здоров’я. Жадане і драматичне його
очищення, радісне і гірке його воскресіння. Надто великі втрати. І тільки
правда здатна зняти наслідки шоку, заподіяного епопеєю насильницького голодомору.
Вшановуючи пам’ять мільйонів співвітчизників, які стали жертвами Голодомору
1932-1933 років, визнаючи необхідність відновлення історичної справедливості, бібліотекарі
філії №19 презентували для читачів краєзнавчу виставку-пам’ять «І пам’яті
свічка не згасне».
Минуле
не належить нікому. Воно − надбання нинішніх і майбутніх поколінь, бо саме нам належить
винести найсерйозніші уроки, щоб подібні людські трагедії не повторилися. Ніде
і ніколи!
Пом’янемо
мовчанням великих мучеників нашої історії, жертв небаченого варварства і
жорстокості!
Комментариев нет:
Отправить комментарий